|
03.04.2008 13:16 |
|
Знання веде до передбачення
Огюст Конт
Давайте оцінимо, а чи не є наш вибір організації освітянського простору УЧНЯ де в чому важливому за межами здорового глузду?
Спробуємо
зробити це в акцентованому вигляді - через певні ознаки ідіотизму,
котрий ми не помічаємо. І скористаємося не психолого-медичним поняттям
ідіота, а старогрецьким визначенням людського ставлення до
загальносуспільного: "ідіотес" грецькою означало людей, зосереджених
лише на своїх вузько-особистісних інтересах (Сергій Курій). Чи не
виглядаємо ми "корпорацією ідіотів" (Лариса Денисенко) саме тому, що
по-справжньому не цікавимось внутрішнім змістом своєї освітянської
політики. Політики у позитивному сенсі, як це було у Стародавній
Греції:
"політес"у греків вказувало на людей, котрі дуже відповідально ставляться до змісту суспільного життя.
|
|
21.03.2008 05:35 |
Iван Вакарчук: Держава і громадянське суспільство мають брати консолідовану участь у розвитку науки та освіти.
Освіта — це те, що мусить тривати постійно.
Оскільки життя змінюється, робить свої виклики, наука величезними
кроками йде вперед, а молоде покоління вимагає вдосконалених методів
навчання, в ритм повинна потрапляти вся система освіти держави. Аби
обговорити актуальні проблеми розвитку вітчизняної освіти, обмінятися
напрацюваннями та познайомитися з інноваціями, традиційно в Києві
проводяться виставки навчальних закладів. Цьогорічна ХI Міжнародна
виставка навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні", яка відкрилась
вчора, триватиме в Київському палаці дітей та юнацтва до суботи. Її
учасниками стали близько 600 навчальних закладів, а також підприємства
та наукові установи, які працюють із системою освіти.
|
|
21.03.2008 05:31 |
Радянська система освіти в свій час
вважалася однією з найбільш потужних у світі. Система, що була
побудована на моральному мотивуванні та всебічній зайнятості молоді,
дала усьому світові багато справжніх спеціалістів... Саме світові, бо,
як ми знаємо, більша частка кадрів працює за кордоном.
А що ж
відбувається в регулюванні механізму освіти зараз? Нам по добре
відпрацьованій схемі "насаджують" Болонський процес, але лише фінальний
його постулат - "студент має більшість інформації обробляти власноруч".
Це, в принципі, не є поганим явищем.
|
|
22.02.2008 20:46 |
Молодая мама с ребенком на приеме у психиатра:
- Доктор, посмотрите, пожалуйста, что с моим мальчиком...
Ему уже три с половиной года, а он еще не умеет играть на скрипке! (Анекдот)
Почему-то
каждый раз в конце августа с ужасом думаю о начале учебного года. У
меня двое детей, среднего школьного возраста со всеми вытекающими
отсюда последствиями. И накладно это не столько даже материально. С
этим худо-бедно можно как-то справиться. А скорее морально и
психологически. Потому что ритм современной жизни и требования к уровню
образования настолько изменились по сравнению с концом двадцатого века,
когда заканчивали школу мы сами, что порой невольно ужасаешься тому,
что и как изучают в школах наши любимые отпрыски. И в каком количестве.
Иногда я прихожу к выводу, что лучше бы они получали меньше информации,
но усваивали бы ее лучше, чтоб закреплялась она в мозгу, цеплялась за
что-то и откладывалась на долгие годы, чтоб потом когда-нибудь они
могли ей воспользоваться.
|
|
11.02.2008 20:33 |
|
Бум на вищу освіту, який охопив Україну, призводить до того, що кожного
року з університетів випускається близько трьохсот тисяч дипломованих
спеціалістів. Але наскільки папірець із надписом: "Диплом про вищу
освіту" здатен допомогти у побудові успішної кар'єри? Останніми роками
гонитва за вищою освітою в Україні набула велетенських масштабів. За
даними Міністерства освіти і науки України, загальна кількість
студентів уже перевищила один мільйон.
|
|
08.02.2008 11:45 |
Статья основана на переводе статьи Nine Brain Quirks You Didn’t Realize
You Had, которая в свою очередь основана на научных исследованиях.
Я думаю, что вы уже имеете некоторые представления о принципе работы
нашего мозга. Психология зачастую подтверждает наши догадки о том, как
работает мозг, но вместе с тем преподносит много сюрпризов. Дальше список секретов мозга, о которых вы, возможно, и не
догадывались...
|
|
26.01.2008 18:19 |
 Сессия в разгаре, а ещё столько непрочитанных фолиантов с учебной
информацией, что руки невольно опускаются и кажется, что уже не имеет
смысла и начинать. Начинать паниковать, действительно, смысла нет. А
вот готовить шпоры, да побыстрее, смысл ещё какой есть! Студенты
пользуются шпаргалками по многим причинам, среди которых психологи
выделяют хранение шпоры в кармане для успокоения души без намерений к
ней прибегнуть, и использование шпоры по её непосредственному
назначению. И если уж выучить материал в срок ну никак не получается,
студенты проявляют чудеса изобретательности и ловкости для изготовления
друга студента – шпаргалки.
|
|
26.01.2008 18:01 |
|
Авторы исследуют перестройку высшего экономического образования в
Московском государственном университете (МГУ) начиная с 1989 г. Они
выясняют, в какой степени реформы, предпринятые в МГУ, отразились на
изменениях, происходящих в Белорусском государственном университете в
Минске и Киевском государственном университете. Кроме того, используя
свое положение «инсайдеров», они рассматривают ряд вопросов, связанных
с пересмотром учебных планов, которые немогли бы возникнуть при простом
ознакомлении с официально опубликованными примерными учебными планами.
В частности, это такие вопросы, как подготовка и переподготовка
профессорско преподавательского состава, работающего на экономических
факультетах этих университетов, использование переводных западных
учебников наряду с учебниками, написанными местными авторами, а также
проблемы, возникающие на факультетах, где часть преподавателей обучает
студентов экономической теории западного образца, а остальные
продолжают преподавать политическую экономию советского образца.
Kovzik, A., Watts, M. (2001) Reforming Undergraduate Instruction in Russia, Belarus, and
Ukraine, Journal of Economic Education, 32, 1, 78–92.
© Kovzik, Watts, 2003; © Journal of Economic Education, 2003
** Александр Ковзик – профессор Университета ВисконсинАшкаш (г. Ашкаш, США);
Майкл Уотс – профессор Университета Пердью (г. Вест9Лафайет, США), email:
Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript
.
Авторы выражают благодарность Центру международного бизнесобразования и
исследований Университета Пердью за помощь в организации перелетов, а
также Михаилу Чепикову из Белорусского государственного университета,
Вере Рубе из Московского государственного университета и Сергею
Гасанову из Киевского государственного университета за предоставленные
сборники учебных программ с соответствующими комментариями.
|
|
26.01.2008 14:22 |
|
Специалисты, чья деятельность связана с экономикой, финансами, производством, требуется высокий уровень компетентности во многих областях знаний, особенно в математике, теории экономики, экономики отраслей, в информационных технологиях, бухучёте и пр.
На первый взгляд, экономист и бухгалтер имеют дело
с расчётами доходов, расходов, прибылей, рабочей силы. Однако за любыми
экономическими показателями стоят живые люди с их потребностями и
особенностями поведения. То, что сейчас принято называть "человеческим фактором".
Читать дальше...
|
|
21.01.2008 11:31 |
 До нас непереможним кроком йде Болонський процес. Це страшне слово вже стало страшно популярним в розмові за пивом. Багатьох цікавить: що це таке, і що з ним робити. В зв'язку з цим я і написав, цю частково інформаційну, але все ж більш аналітичну статтю.
Можливо і занадто суб'єктивну...
|
|
|
