Присвячується сучасній системі освіти... Печать E-mail
03.04.2008 13:18
Радянська система освіти в свій час вважалася однією з найбільш потужних у світі. Система, що була побудована на моральному мотивуванні та всебічній зайнятості молоді, дала усьому світові багато справжніх спеціалістів... Саме світові, бо, як ми знаємо, більша частка кадрів працює за кордоном.

А що ж відбувається в регулюванні механізму освіти зараз? Нам по добре відпрацьованій схемі "насаджують" Болонський процес, але лише фінальний його постулат - "студент має більшість інформації обробляти власноруч". Це, в принципі, не є поганим явищем.
Радянська система освіти в свій час вважалася однією з найбільш потужних у світі. Система, що була побудована на моральному мотивуванні та всебічній зайнятості молоді, дала усьому світові багато справжніх спеціалістів... Саме світові, бо, як ми знаємо, більша частка кадрів працює за кордоном.

А що ж відбувається в регулюванні механізму освіти зараз? Нам по добре відпрацьованій схемі "насаджують" Болонський процес, але лише фінальний його постулат - "студент має більшість інформації обробляти власноруч". Це, в принципі, не є поганим явищем.

Але потрібно зважити на те, що в Європі та Америці студент отримує базовий матеріал до опрацювання на руки, що дає йому бонус у вигляді додаткового часу на його опрацювання. На відміну від українського студента, який половину навчального дня займається тупим переписуванням матеріалу з зошита викладача до свого зошита. До речі, студент в Європі має вибір, які саме предмети вивчати, та в я якого викладача. Наш студент змушений вивчати купу непотрібних йому предметів, а на профілюючі предмети витрачати обмаль часу. Зрозуміло, що має бути всебічний розвиток особистості, але, погодьтеся, що людина, яка бажає всебічно розвиватися, і в умовах профільної освіти буде збагачуватись в усіх напрямах, але далеко не факт, що студент, якого "запхали" в ВНЗ батьки, буде віддаватися непрофільним предметам, він навіть в підсвідомості буде сприймати їх як другорядні.

Згадаємо також про матеріально - технічне забезпечення учасників освітянського процесу - як викладачів, так і студентів. Ця проблема вже давненько постала ребром в українському суспільстві, що, в принципі, не заважає владі ігнорувати це питання.

Щодо комплексного підходу маю бажання та нагоду звернутися до молоді, яка зайнята спортом, громадським життям, роботою... ЧИ ВІДЧУВАЄТЕ ВИ ВАГОМУ ПІДТРИМКУ ВАШОГО ЗАКЛАДУ? На мою думку, відповідь відома завчасно...

Це, наразі, дуже серйозна проблема, коли людина з дитинства захоплюється, скажімо, спортом, дорослішає до 18 років, постає потреба переходити в професіонали, вступає у ВНЗ і покидає свою улюблену справу, назавжди стираючи своє ім’я зі списку потенційних героїв нашої країни... Чи це не є проблема? Отже, ця "міксована" радянсько - буржуйська система може призвести до загрози "загубленого покоління", що в умовах розбудови молодої держави не є позитивним.

Але це все лірика. Що робити?

Питання в тому, що причина цього зла криється, насамперед, у самому факті. Так, зрозуміло, що потрібно провести розумні реформи, збільшити фінансування освти та виконати інші виважені дії, якими нам кожного виборчого процесу годують політики, але це зовсім не означає, що ми, прості люди маємо сидіти, склавши руки. Тут, як ви вже, певно, здогадалися, стає перепоною славнозвісний радянський менталітет, згідно з яким ми звикли сприймати вказівки зверху, як істинні, без права обговорення, і, тим більше, заперечення. Як студенству, так і освітянам не вистачає ініціативності та хоробрості. Народ ще боїться виказувати свою думку. Але щиро віриться, що нове покоління за сприяння досвіду старших буде більш свідомим, політично активним і патріотично - радикальним... В цьому забарвленні дуже бажаю навести позитивний приклад Сумської Студентської Революції, коли студенти в умовах небезпеки, погроз та переслідувань вибороли таки право голосу серед владних структур області. Кажуть, що саме з Сумщини почалась Помаранчева Революція...

Автор: Алексей Олегович